Анагаліс — маловідома рослина, хоча виглядає дуже декоративно. Квіти великі, до 2,5 см., часто — блакитні, але є і помаранчеві та рожеві, кущ — компактний, кулястий, висота — близько 20 см. Цвітіння рясне, яскраве, радує яскравістю та чистотою забарвлень, а сама рослина — невибагливістю.
Содержание статьи
Опис
Багаторічник, який в нашому кліматі вирощують як однорічник. Низька трав’яниста рослина. Стебла ніжні, одиночні або гіллясті, густолисті. Листочки дрібні, яскраво-зеленого кольору. Квіти бувають зібраними в суцвіття, але, як правило, сидять окремо.
Чашечка з п’яти пелюсток. Кольорова гамма досить своєрідна: білий, блакитний або яскравий помаранчевий. Ареал поширення також незвичайний, різні види можна зустріти в абсолютно різних кліматичних зонах: один в тропіках (Африка, Мадагаскар), один вид (анагаліс полевий) в дикому вигляді росте в Україні, інші поширені на Близькому Сході, в Європі та Америці.
Вирощування з насіння
Їх висівають в квітні-травні прямо в відкритий грунт. Сходи з’являються через 2 тижні. Розсаджують із відстанню 20 см між рослинами. Квіти зацвітуть у середині літа. Анагаліс Монеллі та інші також вирощують на розсаду: висівають у стандартні терміни (березень-квітень), але можна раніше — у лютому.
Сходи при прохолодній температурі (оптимальна — 15-18 °C) з’являються впродовж тижня-півтора. Їх можна проріджувати або пікірувати у розсадні ящики або окремі контейнери. В кінці травня — на початку червня пересаджують у відкритий грунт.
Рослини, вирощені на розсаду, зацвітуть в кінці червня. Цвітіння тривале, рослини будуть покриті квітами аж до заморозків.
Розмноження черенками
Черенки відрізають навесні, в середині травня, і висаджують у підготовлену грунтову суміш (садова земля та пісок у рівних пропорціях), можна перед цим обробити зрізи Корневіном або іншим стимулятором. Рослини, отримані з черенків, зацвітуть через 2 місяці.
Оскільки рослина є багаторічником, черенки можна зберігати на зиму, восени нарізають їх, укорінюють у субстраті, тримають в кімнатах. Пересаджують весною в відкритий грунт.
Види і сорти
Відноситься до родини Первоцвітні (до нього відносяться такі яскраві декоративні культури, як примула або вербейник), підродина Мірсинові.
Всього в роді 34 види. Активно культивують наступні види анагаллісу:
| Назва | Опис | Фото |
Анагалліс великоквітковий (A. grandiflora) | Квіти помаранчеві (Марокко, Південна Італія), є білі, а також був виведений червоноквітковий сорт. Форми з синіми квітами зустрічаються з Південної Іспанії. Предок багатьох садових форм. |  Anagallis grandiflora ‘Blue Bird’ |
Анагалліс польовий (A. arvensis). Іноді можна зустріти назву Анагалліс синій або блакитний. | Найнижчий – кущики до 15 см. Квіти – сині, різних відтінків, але існують сорти цього виду і з червоними квітками. Застосовується в народній медицині. |  |
Анагалліс Монеллі (A. Monelli) | Квіти великі, блакитні або помаранчеві — до 2,5 см, висота — 20 см. Мало відрізняється від великоквіткового, але у нашій країні не поширений. Батьківщина — Середземномор’я. |  |
У нашій країні найчастіше зустрічається саме великоквітковий анагалліс з квітами різних відтінків блакитного. Сорти «Чарування» (Седек), «Синєокеанське око» (Гавриш), «Синє море» (Плазменні насіння), «Великоквітковий» (Агропак) коштують недорого і є легко доступними.
На заході більш широко вирощують анагалліс Монеллі, особливої уваги заслуговує гібридний сорт з дуже яскравими та чистими червоно-помаранчевими квітами Wildcat Mandarin. Сорт створений та патентований селекціонерами Університету Нью-Гемпшир (University of New Hampshire, Нова Англія, США). Вирощується як однорічник, але технічно є багаторічним.
Рослина невисока, максимум 30 см. висотою, але як правило — не вище 15 см, чудовий варіант заповнити порожнечі на клумбі між іншими рослинами (наприклад, між наперстянками). Квіти невеликі, але дуже багаті, зів’ялі квіти не потрібно видаляти вручну — рослина декоративна і без цієї втомлюючої процедури, що є необхідною у випадку з багатьма іншими культурами. Квітнення тривале, без пауз, сорт достатньо термостійкий.
Хорошо стоїть в розрізі.
Нижче фото сорту ‘Wildcat Mandarin’, зроблені блогером Kris Peterson в особистому саду:
Підбірка фото анагалліса Монеллі рожевих відтінків:
Анагалліс Тенелла (Anagallis tenella) — в нашій країні невідомий і не зустрічається. В Британії його називають болотним першоцвітом. Перспективна культура з рясними рожевими квітами:
Anagallis Tenella
Про полевий анагалліс детальніше
Оскільки це поширений у нашій країні дикоростучий вид, варто розповісти про нього окремо. Місця поширення виду досить різноманітні: Європа, Західна та Північна Африка. Зараз його можна зустріти де завгодно, навіть в Океанії. У багатьох країнах рослину вважають бур’яном — його сприймають як індикатор легких рихлих ґрунтів. У деяких країнах є археофітом (тобто рослиною, згадуваною в археологічних знахідках з доісторичних часів).
Квіти невеликі, до 15 мм, одиночні, сині або яскраво-червоні (в залежності від місця поширення). Усі частини квітування отруйні через вміст сапонінів і можуть бути причиною отруєння, контакт з листям може викликати алергічну реакцію. Опасний для домашніх тварин (у великих ссавців, наприклад, собак, викликає гастроентерит).
Не використовується в офіційній медицині, але застосовується в гомеопатії, хоча і не дуже широко — входить до складу засобів для лікування нервових розладів та шкірних захворювань. Деякі з таких препаратів мають мочегінну, протизапальну та седативну дію, розчиняють камені в нирках, регулюють менструальний цикл, зміцнюють імунітет.
Посадка, вибір місця
Рослина морозостійка, світлолюбива. Рівно добре себе почуває на яскравих сонячних ділянках і при легкому затіненні (наприклад, під мереживною листвою негустих дерев). Ґрунт — вологий, рихлий, живильний. Обов’язково потрібен хороший дренаж — рослина не переносить надлишку вологи або її застою. Для посадки в контейнери підійде універсальний грунт для квітучих рослин.
Догляд
В цілому анагалліс неприхильний, посаджений в правильному місці та в правильний грунт, він не буде потребувати більше жодних особливих заходів по догляду, окрім стандартних (полив по потребі, видалення бур’янів). Pослинам у контейнерах, де ґрунт швидко пересихає, в спекотне літо необхідний обильний регулярний полив.
У рослини соковита, чутлива до нестачі вологи та спеки зелень, тому можливо, в дуже сухі періоди, бажане оприскування.
Застосування в ландшафтному дизайні
Ця квітка — універсал. Ним можна прикрасити:
- Альпійські гірки.
- Кам’янисті сади.
- Рокарії.
- Бордюри.
- Контейнери.
- Підвісні кашпо та кошики.
Фото композицій та поєднань
Сад у горщику:
Папірус, кроссандра, колеус, помаранчевий анагалліс, пахістахіс.
Anagallis monelli як краєвий рослина.
Анагаліс: Відео
Як виростити квітку мезембріантемум з насіння і який догляд за нею необхідний, ви дізнаєтеся з нашої статті.
