Скорцонера — рідкісний на наших дачах овоч. Але заслуговує на увагу — вона дуже багата на інулін, вітаміни, мікроелементи і належить до лікарських рослин. Скорцонера допомагає хворим на цукровий діабет, нормалізує обмін речовин, знижує вагу, зміцнює організм. Є відомості, що вона затримує ріст пухлин, допомагає очищати організм від радіонуклідів.
Содержание статьи
Опис
Скорцонера (Scorzonera hispanica) — рослина дворічна, квітки жовті. Цвіте вишукано, приваблюючи бджіл, хоча їхньої допомоги не потребує, бо самозапилюється. Молоде листя використовують для салатів.
Коренеплід скорцонери — темно-коричневий з білою м’якоттю, тонкий і частіше циліндричний, ніж конічний, довжина 30-35 см, за смаком нагадує солодкувату спаржу, трохи схожий на качан капусти. Урожайність приблизно 1,5-1,8 кг з кв. метра.
У Західній Європі скорцонеру розводили з XIV століття, але довгий час вважали тільки лікарською і застосовували від чуми і як протиотруту при укусах змій. У скорцонери є друга назва — «козелець іспанський«. Іноді її називають і «чорна морква«, «чорний корінь«.
Квітконоси з’являються в червні. Квітки скорцонери розкриваються вранці і закриваються опівдні, чудово пахнуть ваніллю. Листя ланцетовидне.
Види та сорти
У світі існує 170 видів скорцонери, але в Держреєстрі селекційних досягнень всього 3 сорти — Заморський делікатес, Лікувальний, Сонячна прем’єра. Відомі також сорти Звичайний, Російський велетень, Однорічний велетенський, Вулкан. Усі сорти сучасні, XXI століття, відмінного смаку з білою ніжною м’якоттю.
Вирощування скорцонери
Може рости на будь-якому ґрунті, але найбільш урожайна і смачна на нейтральних, багатих перегноєм, добре прокопаних ділянках. Для поліпшення ґрунту перед посадкою можна додати грубозернистий пісок, низинний торф, перепрілий компост. На 1 м2 грядки вносять по 1 ст. ложці аміачної селітри і калійної солі, а також по 1,5 ст. ложки суперфосфату і 0,5 склянки деревної золи.
Насіння у скорцонери велике, схожість зберігає недовго, кілька років, тому сіяти краще свіжим. Роблять це в травні, липні або вересні (під зиму).
Перед посадкою насіння треба проростити (зазвичай 5-7 днів), робити це краще у вологій серветці за кімнатної температури.
Садять те насіння, яке почало проростати, решту ж треба промити в проточній воді і знову спробувати проростити ще тиждень. І потім досіяти те, що проросло.
Насіння закладають на глибину 2 см за схемою 25×10 см, якщо відстань зменшити, рослини викидають стрілки. За літо 2-3 рази розпушують ґрунт. Поливають раз на тиждень, у суху погоду частіше, по 10 л на 1 м2.
Якщо в перший рік на рослинах все ж з’являються квіткові стрілки, їх зрізають. Підживлюють посіви 1-2 рази на місяць комплексним мінеральним добривом з мікроелементами (Універсальне та ін.).
Квітки з насінням зривають і розкладають у провітрюваному приміщенні для просушування і дозрівання, а потім перетирають. Добре визріле насіння має схожість у перший рік 80-90 %, а на другий лише 30-40 %. Збирають коренеплоди пізно восени, глибоко підкопуючи і обережно виймаючи.
Якщо їх ненавмисно пошкодити, почне витікати молочний сік і овочі швидко зіпсуються. Зберігають, як моркву, перешаровуючи вологим піском або укладаючи в поліетиленові пакети з перфорацією.
Частину рослин залишають під зиму, злегка вкривши бадиллям або соломою. Скорцонера холодостійка і морозостійка. Викопують ранньою весною відразу після відтавання ґрунту. Смак коренеплодів у землі тільки поліпшується.
Ті, що не встигли з’їсти, після стрілкування вирощують на насіння. І це правильно, адже купити скорцонеру поки що непросто. До того ж своє насіння гарантовано свіже. При вирощуванні скорцонери треба враховувати, що самосівом насіння може іноді засмічувати ділянку.
Рецепти приготування скорцонери
Молоде листя скорцонери, яке можна вибілювати, використовують для салатів. З коренеплодів готують вінегрети, гарніри, супи, напої. Можна використовувати будь-які рецепти, які годяться для цвітної капусти або спаржі. Ще коренеплоди заморожують. Або сушать, а потім можна молоти й заварювати сурогатну каву, пряну й дуже корисну.
Коренеплід скорцонери — чудовий компонент овочевих консервів — завдяки йому огірки при засолюванні незмінно виходять щільними, хрусткими. Перед вживанням з коренеплодів зчищають шкірку.
Щоб біла м’якоть не темніла, овочі відразу опускають у воду, підкислену соком лимона. Або промивають, неочищеними кладуть в окріп, варять майже до готовності, потім пару хвилин тримають у холодній воді, і тоді шкірка легко знімається.
Рецепт салату зі скорцонери
Коренеплоди скорцонери і моркви (1:1) миють, натирають на великій тертці соломкою, збризкують соком лимона. Дрібно ріжуть зелень кропу, цибулі та петрушки, їх має бути третина за об’ємом. Перемішують перед тим, як розкласти по тарілках.
Відео: Скорцонера — що за овоч
Нагадаємо, раніше ми писали про користь петрушки для чоловіків і жінок.
