Як виростити сливу з кісточки в домашніх умовах?

Виростити з кісточки здорову та плодоносну сливу можливо. Це захопливий процес, що складається з безлічі деталей, які зумовлюють успіх заходу.

Важливо підібрати правильний посадковий матеріал і належним чином підготувати його до посадки, максимально імітуючи природні умови розвитку.

Як можна виростити сливу в домашніх умовах: необхідні етапи

Відбір посадкового матеріалу

Важливо відразу визначити для себе, що посадивши кісточку вподобаної сливи, виростити плодове дерево з аналогічними плодами складно. Таке можливо тільки при вегетативному розмноженні. Причина цього — перехресне запилення комахами, під час якого відбувається перемішування пилку різних сортів. Це змінює генетику плода і кісточки.

Часто такі посадкові матеріали дають найнесподіваніші результати. Садівник може замість культурної рослини виростити на дачі дику сливу з кислими і не придатними для вживання плодами. У деяких випадках плодоношення повністю відсутнє. Тому потрібно вибирати кісточки сортів сливи зі стійкими батьківськими ознаками, які при перехрещуванні пригнічують інші сорти.

Необхідними якостями відрізняються сорти і гібриди видів сливи:

• Уссурійської;
• Канадської;
• Китайської.

Для вирощування сливи з кісточки відбирають насіння стиглих плодів, дерев, пристосованих до місцевих кліматичних умов.

Якщо метою посадки кісточки є вирощування морозостійкого прищепи для теплолюбних культур, можна посадити кісточку будь-якого районованого сорту сливи.

Тільки при повному дозріванні плодів у кісточці формується повноцінний зародок, від якого залежить схожість і міцність рослини в майбутньому. Тому для посадки відбирають насіння стиглих плодів, дерев, пристосованих до місцевих кліматичних умов.

Краще відбирати кілька кісточок, так можна гарантувати максимальну схожість і вибрати міцний сіянець для посадки у відкритий ґрунт.

Як проростити кісточку: стратифікація

Важливий етап у розмноженні сливи з кісточки — стратифікація. Це витримування посадкового матеріалу в холодних і вологих умовах, яке дає змогу проростити кісточку, провокує ріст зародка і подальший розрив оболонки для його доступу до світла.

Як субстрат для стратифікації можна вибрати:

подрібнений мох;
деревну тирсу;
великий річковий пісок;
перліт;
низинний торф.

Стратифікація — витримування посадкового матеріалу в холодних і вологих умовах, яке дозволяє проростити кісточку. Після вибору субстрату його зволожують і обробляють розчином з перманганату калію і води (5 г/1л).

Вологість усередині субстрату має бути не менше 60%. Для перевірки його можна стиснути в руці. Якщо все в нормі, виділиться невелика кількість вологи, а субстрат збереже форму. Перед приміщенням у субстрат кісточки витримують 3 доби у воді, заливаючи їх на половину висоти.

У цей період необхідно щодня міняти воду і перевертати кісточки. При повному зануренні кісточок у воду порушується доступ кисню до зародка, що може призвести до його загибелі. Вимочування сприяє набуханню оболонок і вимиває інгібітори — речовини, які затримують проростання зародків.

У ємності для стратифікації необхідно виконати бічні отвори для повітрообміну, це запобіжить появі грибкових захворювань. З цією ж метою кісточки розміщуються на віддалі одна від одної. Поверхню прикривають поліетиленом або склом.

Правильна стратифікація — витримування певної температури за періодами. Це етапи:

1. Прогрівання. Витримка кісточок у субстраті 15 днів при температурі +15°-+20°С. Оптимально поставити ємність на будь-яке тепле місце.
2. Охолодження. Температура знижується до +1°-+5°С. Цей період триває 60-80 днів. Ємність із кісточками прибирають на нижню полицю холодильника.
3. Передпосівний. Температуру знижують до 0°-1°С на 20-35 днів. Ємність можна прибрати в холодний підвал. Від дотримання цього етапу сильно залежить рівень схожості.

У цей період необхідно контролювати зволоженість. При появі цвілі субстрат обприскують 3% розчином перманганату калію. Про готовність кісточки до посадки можна судити за потрісканою оболонкою. Її важливо якомога швидше посадити на комфортне місце тимчасового розвитку.

Вирощування сіянця

Для посадки кісточок на розсаду необхідно підготувати зручний горщик з діаметром не менше 20 см. Ємності знезаражують 3 % розчином формаліну. На дні обов’язковий дренажний шар з керамзиту або битої цегли шаром 3-5 см, зверху укладають тонкий шар грубозернистого піску і деревного вугілля.

Таким чином, забезпечується стік надлишкової вологи й аерація коренів. Ідеальна ґрунтосуміш — поєднання компонентів, які створюють для коренів сіянців усі умови для сприятливого розвитку. Це оптимальний повітрообмін, вологоємність і баланс мікроелементів, які в сукупності пригнічують ріст грибків і цвілі.

Такими властивостями володіє субстрат з компонентів, змішаних в однакових частинах:

• перегною;
• листової землі або торфу;
• вермикуліту.

У ґрунтосуміш додається 0,5 частини прожареного річкового піску або перліту. Субстрат поміщають у горщик і рясно поливають. Кісточку розміщують у центрі ємності, заглибивши на 5 см. Після цього горщик необхідно укутати поліетиленом.

Це створює м’які тепличні умови, і паросток з’явиться протягом 45 днів. Для правильного розвитку сіянця в домашніх умовах необхідно підтримувати оптимальні умови освітленості, поливу, підживлення. За цей період ємність необхідно провітрювати щодня, піднімаючи покривний матеріал. Зволоження проводять пульверизатором через день.

Для правильного розвитку сіянця в домашніх умовах необхідно підтримувати оптимальні умови:

1. Освітлення. Ємність ставлять на добре освітлене підвіконня без потрапляння прямих сонячних променів на сіянець. Ідеальний варіант — південно-західний напрямок. У затемнених приміщеннях доцільно встановити люмінесцентні лампи або посилити відбиття сонячних променів бічними дзеркалами.
2. Мікроклімат. Оптимальна для сіянця температура +20-+25°С. Важливо стежити за вологістю повітря. У сухих приміщеннях потрібно частіше обприскувати повітря навколо горщика.
3. Полив. Рясний, але рідкісний. Досить зволожувати двічі на тиждень. Вода має бути кімнатної температури й обов’язково відстояною. Під горщиком можна помістити піддон з водою, поки не відбудеться повне насичення субстрату вологою.
4. Підживлення. З моменту появи перших паростків і до кінця вегетаційного періоду необхідно зробити три підживлення азотистими добривами. Для цього можна використовувати розчин аміачної селітри і води (30 г/10 л). Приблизна витрата на одну рослину 100 мл.
5. Пікіровка. У період від сім’ядольного стану до появи двох справжніх листочків потрібно прищипати 1/3 довжини корінця. Це активує формування міцної та розгалуженої кореневої системи. Після цього сіянець садять у новий живильний субстрат, рясно поливають і притіняють.

Як виростити сливу з кісточки: Відео

Щоб із сіянця не виросла дика культура, його пересаджують у нову ґрунтосуміш і в ширшу ємність кожні три місяці. Молоде дерево можна пересадити у відкритий ґрунт через рік після посадки кісточки.

Попередньо проводять загартовування. За тиждень до посадки щодня тримають саджанець на свіжому повітрі по 3-5 годин.

Пересадка саджанця у відкритий ґрунт

Для посадки сливи ідеально підійде добре освітлена ділянка з пологим схилом, спрямованим на південний або південно-західний напрямок. На такій ділянці хороша аерація і стабільне прогрівання ґрунту.

На низинній ділянці знадобиться формування пагорба 50 см заввишки і шириною основи 100 см. Ґрунтові води мають залягати нижче 3 м, інакше створюються анаеробні умови для коріння, які призводять до гнилі та перешкоджають повноцінному розвитку.

Саджанець сливи можна пересадити у відкритий ґрунт через рік після посадки кісточки

Підготовка ділянки для майбутнього дерева

Якщо пересадка саджанця планується на весну, ділянку для плодового дерева готують восени. При осінній посадці це потрібно зробити на початку літа. За цей час ґрунт осяде, структурується, а складні сполуки мінералів приймуть легкозасвоювані форми.

Ділянку необхідно перекопати на 35 см і внести добрива з розрахунку на 1 м2:

• гній або компост 6 кг;
• суперфосфат 60 г;
• калійну сіль 30 г.

Після цього формують посадкову яму, від якості якої залежить перші 2 роки розвитку саджанця. Оптимальна глибина ями 60 см, а діаметр 80-100 см. Щоб мінімізувати сильну усадку ґрунту, стіни ями формують прямовисними.

Верхня частина вийнятого з ями ґрунту відкладається окремо, вона знадобиться для формування субстрату. На відстані 30 см від центру ями встромляють кілок, до нього буде підв’язуватися саджанець.

Ґрунтосуміш для заповнення ями:

• гній 2 відра;
• річковий пісок 2 відра;
• суперфосфат 30 г;
• сульфат калію 20 г.

Інша частина доповнюється відкладеною дерновою землею. При високій кислотності в ґрунт додають 300 г вапняку.

Як правильно посадити саджанець

На дні посадкової ями формують пагорб із підготовленої ґрунтосуміші. Під час розташування саджанця необхідно розправляти все коріння по поверхні субстрату. Потрібно уникати загинів у верхньому напрямку.

Регулюючи висоту розташування, потрібно орієнтуватися на кореневу шийку, вона має бути на 5 см вище рівня ґрунту. Це попереджає подальше її заглиблення під впливом усадки. Під час посадки саджанця сливи потрібно орієнтуватися на кореневу шийку, вона має бути на 5 см вищою за рівень ґрунту

Під час засипання коренів сливи важливо запобігти утворенню пустот. Для цього необхідно періодично струшувати стебло саджанця. Після посадки поверхню ґрунту утрамбовують, саджанець рясно поливають і підв’язують до кілка м’яким матеріалом. Пристовбурні кола мульчують тирсою або торфом.

Догляд після посадки на дачі

У перші два роки розвитку молодої сливи добрива не потрібні. Для повноцінного живлення дерева достатньо елементів, які внесені в посадкову яму. Пристовбурне коло потрібно утримувати в постійно пухкому стані, видаляючи всі бур’яни.

Особливо болісно реагують молоді дерева на пошкодження кори. Тому не потрібно допускати тертя стовбура до кілка. Важливо стежити за появою порослі на рівні штамба або від коренів. Зайві порослі забирають багато поживних речовин і можливість саджанця розвиватися повноцінно, тому їх одразу вирізають.

Молоді дерева особливо привабливі для гусениць і попелиці. Їхня діяльність сильно відбивається на рості саджанця. За помірного ураження сливу можна промити зольно-мильним розчином.

Якщо ураження саджанця масштабне, потрібно застосувати хімічні препарати: «Карбофос», «Актеллік», «Актара». Саджанцю необхідно забезпечити регулярне зволоження. Вода має проникати до 40 см у глибину.

Частоту поливу необхідно регулювати виходячи з кліматичних умов. Важливо не допускати сильного пересихання, на яке слива реагує дуже болісно. За молодою сливою потрібен догляд: полив, захист від комах, підготовка до зими

Молоду сливу потрібно ретельно підготувати до першої зими. Шар мульчі прокладають не менше 30 см. Усі гілки саджанця групують і щільно закріплюють до кілка. До грудня місяця потрібно обмотати штамб сливи теплим і повітропроникним матеріалом.Це запобіжить появі морозобоїн — тріщин, які з’являються під впливом перепадів температури. Додатково утеплить саджанець підтягування снігу. Молоді дерева привабливі для гризунів, які особливо активуються в зимовий сезон у пошуках їжі. Щоб захистити саджанець, його обкладають ялиновим гіллям з усіх боків.

Додатково обробляють сумішшю коров’яку та глини (1 : 1), різкий запах якого відлякує шкідників. Сливи, посаджені з кісточки, починають плодоносити через 5-6 років після посадки. Плодоношення і якість плодів залежить і від уважного ставлення до дерева в усі періоди його розвитку.

Тому важливо дотримуватися всіх правил догляду, періодично проводити профілактичні роботи та оглядати дерево, зовнішній вигляд якого завжди сигналізує про внутрішні проблеми.

Про те як швидко проростити насіння буряка дізнаєтеся з нашої статті.