Розмноження гіацинтів дітками

Вирощування гіацинтів з насіння використовується тільки для селекційних цілей, це тривалий та складний процес. Тому нові рослини зазвичай отримують за допомогою цибулини та її діток.

Содержание статьи

Розмноження гіацинтів дітками

Це найпростіший та найприродніший спосіб. Відокремлені цибулинки виростають за 2 роки, потім пересаджують в квітник. Доки цибулинки маленькі, цвітіння їм не дозволяють, хоча вони вже готові видавати по парі трогательних квіточок. Бруньки потрібно видалити до розкриття, залишивши квітконос. На жаль, гіацинти зазвичай утворюють мало цибулинок, всього 1-3 штуки, і то не щороку.

Щоб отримати побільше діток, використовують штучні прийоми, засновані на травмуванні донця цибулини.

Вирізання донця

Вважається, що цей метод з’явився завдяки звичайній миші, що виґризла донце з цінної цибулини. На що постраждала цибулина зреагувала виведенням діток. Спосіб вимагає певної вправності та кмітливості. Серед викопаних цибулин відбирають великі та щільні, очищають від землі, промивають та на тиждень викладають на просушку в теплому приміщенні.

Як тільки корені легко відділятимуться, починають операцію, використовуючи як інструмент скальпель, копуляційний або складний ніж, чайну ложку з загостреним краєм. Донце вирізають на конус, у вигляді воронки, намагаючись не пошкодити зовнішнє його кільце та луску. Зрізи руками чепати не можна, їх опудрюють розмоленим деревним або активованим вугіллям.

Після кожної цибулини інструмент дезінфікують у киплячій воді, спирті або над вогнем.

Прооперовані цибулинки кладуть зрізом до гори в ящики з сітчастим дном або у тару з трохи зволоженою крупним піском (або перлітом, вермікулітом, мохом-сфагнумом), накривають поліетиленовим пакетом та тримають у теплому, слабко затемненому приміщенні, час від часу трохи зволожуючи субстрат. Дітки, у кількості 20-40 штук, починають формуватися через 2,5 місяці, через 3-3,5 місяці вони вже матимуть розмір 5-10 мм.

Маточну цибулину разом з дітками висаджують до жовтня в відкритий грунт, помістивши її вгору вирізом, так, щоб від поверхні до діток було 8-10 см, засипають землею, накривають зверху товстим шаром торфу та листям. Навіть навесні залишають шар мульчі в 3-5 см. У перший рік потрібний ретельний догляд, підживлення, хороше укриття на зиму.

На другий рік дітки розвиваються самі, досягаючи 3-5 см. Їх викопують в липні-серпні та пересаджують на потрібне місце. Вони цвітуть на 3-4-й рік, на 5-6-й рік виходять на пік цвітіння.

Надрізання донця

Цей спосіб простіший, ніж попередній. Деток утворюється менше, від 6 до 15, але вони більші, що в середній смузі важливо для зимівлі. Цибулини, краще молоді, просушують і хрест-накрест на глибину 0,4-0,6 см нарізають донце. На великій цибулині роблять 2 хрести. Потім їх на добу переносять в сухе тепле місце, щоб нарізи добре розкрилися. Далі вирощування — як у першому випадку.

Можна викликати утворення діток, якщо після викопування, видаляючи корені, міцно потерти донце грубою сухою тканиною.

Розмноження листовими черенками

Коли гіацинт утворює бруньки, в самій основі цибулини зрізають листки, але не більше двох, щоб не постраждала рослина. Кожен листочок розрізають поперек на 3 частини, верхню частину викидають — вона малопродуктивна. Перед посадкою 10-12 годин тримають у розчині гетероауксина (0,5 пигулки на 1 л води).

Висаджують під нахилом на глибину 3 см в ємності з піском або перлітом. Закривши поліетиленовою плівкою, тримають на розсіяному світлі при кімнатній температурі та помірній вологості. Кожний листковий черенок може дати 2-4 дитинки. Вони з’являються через місяць з невеличкою плямою на зрізі листа. Спочатку видно зародки крихітних цибулинок, а через два місяці — корінці та перший листочок.

Після цього діточок пересаджують в живильну грунтову суміш, можна в квартирі, можна в оранжереї. Листковими черенками можна розмножувати і в міжсезоння під час вигонки цвітіння.

Відокремлення луски на цибулині

Цим способом з однієї великої цибулини можна отримати 40-50 діточок. Спочатку ділять цибулину на 4 частини та аккуратно відокремлюють від донця окремі лусочки, обов’язково зберігаючи у них основу. Ранки обробляють розмеленим вугіллям та висушують 2-3 дні. Потім лусочки кладуть у поліетиленовий пакет з чистим річковим піском або перлітом, зав’язують та тримають на розсіяному світлі 1,5 місяців при температурі 20-25 градусів, потім ще стільки ж, знизивши її на 5 градусів.

Лусочки, що з’явилися біля основи маленьких цибулинок відокремлюють і висаджують у відкритий грунт у кінці серпня — початку вересня на глибину 7-8 см і покривають шаром торфу 5 см. Після першої зими прикриття знімають, після другої — залишають, а після третьої — цибулинки зацвітуть.