Опалення та вентиляція зимового саду — особливості та правила

Мікроклімат зимового саду відрізняється від режиму характерного для традиційного приміщення. Тендітна, на перший погляд, скляна конструкція зимового саду органічно продовжує приміщення, істотно розширює межі та справляє позитивний вплив на внутрішнє середовище. Зимовий сад може стати чудовим місцем відпочинку, на яке воно перетворюється за допомогою нових матеріалів, сучасних технічних досягнень та інженерних можливостей у вентиляційній системі, опаленні та контролі затінення.

Баланс вологості та температури

Для того щоб перебування в саду було приємним важливо створити правильний тепловий баланс. Тому правильно сконструйована система опалення та вентиляції зимового саду дуже важлива. Тепле повітря піднімається вгору, адже воно легше за холодне. Збираючись під прозорим дахом, воно забезпечує природну вентиляцію, яка аналогічна потоку теплого повітря в каміні. Але щоб мікроклімат відповідав нормі, цього не достатньо.

У зимовому саду важливо підтримувати чистоту повітря. Тому обов’язково в даху мають бути люки, а також необхідна кількість вікон, що відчиняються. Відкриття люків можна регулювати або дистанційними електропідйомниками, або жердинами для ручного підйому. У більш просунутих конструкціях вентиляція продумана до дрібниць, повітря надходить через кожну деталь і стикувальний вузол. Забезпечення норми повного оновлення повітря (в десятикратному обсязі), сприяє зменшенню вологості та охолодженню в спеку. Для цього потрібно мати площу вікон, що відчиняються, до 1/6 всієї площі.

У прохолодну погоду важливий достатній обігрів приміщення. Відповідно, зимовому саду необхідна система опалення зимового саду. Передача тепла в скляних приміщеннях, які піддаються впливу сонячних променів, заснована на властивостях скла. Саме останні дозволяють короткохвильовому випромінюванню проникати крізь скло, нагрівати предмети всередині, але не випускати енергію інфрачервоних хвиль, яку випромінюють нагріті предмети. Користь є не тільки від прямого сонячного випромінювання, а й від хмарного неба.

Застосування сонячної енергії в зимовому саду

При правильному застосуванні сонячної енергії найефективніше використовувати випромінювання, яке не перевищує комфортні межі температури — 30°С. Тепло акумулюється в стінах, підлозі, надходження теплого повітря відбувається з будинку, з яким з’єднується зимовий сад. Для правильної експлуатації всі перераховані вище параметри потребують безперестанного регулювання.

Для обігріву зимового саду рекомендують використовувати спеціальне скло, з теплозахисними властивостями. Необхідний захист від сонця — це наявність системи зовнішнього або внутрішнього затемнення. Зимовий сад схожий на складний мікроорганізм. У ньому потрібно дотримуватися таких характеристик:

• стійкість до впливів атмосферного середовища;
• безпечна конструкція;
• захист внутрішнього середовища від перегріву і переохолодження.

У складних випадках пам’ятайте, що тільки професіонали в змозі комплексно підійти до вирішення цих питань.

Опалення зимового саду

Що стосується опалення, то зимові сади діляться на опалювальні та неопалювальні. Якщо сад неопалюваний, то він стає свого роду термо-буфером, що з’єднує основну будівлю з вулицею. Таким чином, основна будівля віддає менше тепла назовні, менша різниця температур між зимовим садом і основною будівлею дає змогу заощаджувати на витраті тепла для опалення. Але за такого варіанту цілорічне використання зимового саду як житлового приміщення неможливе. Є додаткове джерело тепла, яке завжди під рукою і його можна використовувати досить ефективно — сонячна енергія. Одержувана її кількість залежить від кількох чинників:

• інтенсивність випромінювання тепла;
• кут падіння променів;
• тип скління.

У неопалюваному зимовому саду в холодну пору року, коли температура дуже низька, може утворюватися лід і конденсат. Тому для садів такого типу рекомендують використовувати теплоізоляційне скло. У разі цілорічного використання зимового саду, як житлового приміщення, наявність опалювальної системи суворо обов’язкова. Для економії втрати енергії необхідно так само правильно вибрати тип скління.

Якщо ваш вибір — опалювальний зимовий сад, то система автономного опалення має бути запланована на стадії проектування будинку. Для складання подібного проєкту слід звернутися до ліцензованих організацій, які в обов’язковому порядку виїжджають на об’єкт. Фахівець проаналізує розмір приміщень, вид і ефективність теплоізоляції, розташування дверних прорізів і вікон, і складе для вас найоптимальніший тип системи, визначить її потужність, кількість і довжину труб, враховуючи можливі тепловтрати.

Для встановлення опалювального підлогового котла вам знадобиться окреме приміщення — котельня. Установку системи опалення, засновану на роботі цього обладнання, потрібно проводити на етапі будівництва будинку. Якщо розводка труб опалення передбачається прихована (в підлозі або стінах), то монтаж потрібно проводити до того, як ви приступите до оздоблювальних робіт. Якщо розводка запланована зовнішня, то її виконують після фінального оздоблення.

Альтернативою підлоговому котлу можуть стати радіатори, під’єднані до системи центрального опалення, автономні опалювальні прилади, використання нагрітого повітря, теплих підлог (електричних і з рідкими теплоносіями). Досить часто використовують комбінації перерахованих варіантів. При цьому не варто забувати про постійне і незмінне джерело тепла — інфрачервоне випромінювання.

Радіатори для зимового саду

Кількість необхідних радіаторів розрахувати не так складно. При визначенні цієї кількості потрібно брати до уваги таке:

• яка загальна площа приміщення;
• кількість прозорих поверхонь і їхня площа;
• теплові та технічні характеристики світлопропускних елементів і профілів.

Крім того, потрібно враховувати і те, де сад розташований, наскільки сильне теплове випромінювання радіатора. А воно може змінюватися залежно від предметів, що його оточують. Якщо закрити радіатор підвіконням, та ще й повісити декоративний екран, то ви отримаєте набагато меншу ефективність у його роботі. Так само, потужність радіатора можна регулювати вручну, за допомогою спеціального регулятора.

Для рівномірного прогрівання всього приміщення зимового саду, радіатори необхідно розташувати по всьому периметру. Причому чим ближче до скляних поверхонь, тим краще, тому що тепле повітря перешкоджає утворенню конденсату. Тільки обов’язковою умовою має бути постійний рух теплого повітря.

Ще раз нагадуємо: ніякого зимового саду не може бути без грамотно налагодженої системи вентиляції. Якщо ви будуєте зимовий сад у кліматичній зоні, де взимку випадає сніг, то не забувайте про те, що його потрібно буде прибирати з даху будівлі. Якщо перепад температур між дахом і навколишнім середовищем достатній, то сніг розтане. Тому необхідно встановити обігрів водостічних труб і жолобів, щоб тала вода могла безперешкодно піти, а не перетворитися на лід. Такі прості заходи допоможуть знизити вплив снігової маси на будівлю, а також дати доступ сонячним променям у приміщення.

Вентиляція зимового саду

Для існування і функціонування зимового саду важливу роль відіграє вентиляція, саме вона створює необхідний мікроклімат. Від неї залежить наявність свіжого повітря і відтік переробленого. У зимовому саду не доречно використовувати кондиціонери (спліт-системи), бо вони просто підтримують задану температуру.

Звісно, просто охолодити чи нагріти повітря вони можуть, але в зимовому саду важлива правильна система вентиляції, бо повітря має бути придатним для життєдіяльності рослин. Для того щоб вона функціонувала нормально, потрібно забезпечити як витяжку повітря, так і його доступ. Для організації системи вентиляції існують два варіанти:

1. Природна вентиляція, яка здійснюється за рахунок присутності люків у покрівлі, грамотної комбінації стулок і наявності вентиляційних клапанів;
2. Система вентиляції з отворами, що відкриваються, припливно-витяжна. У покрівлі встановлюють витяжні пристрої, а в нижній частині зимового саду — припливні.

Незалежно від способу вентиляції, 20% площі всієї поверхні має безпроблемно відкриватися. Для цього оптимально підходять вбудовані фрамуги, які відкриваються автоматично. Якщо на панель, яка контролює вентиляцію, надходить сигнал від датчика про зниження або підвищення вологості чи температури, то вікна зачиняються або відчиняються автоматично.

Завдання вентиляційної системи для зимового саду — контроль температури і вологості, а також відтік і приплив свіжого повітря в споруду. Найчастіше вікна для вентиляції встановлюють з південно-західного або південного боку. Таке положення вікон найефективніше для профілактики задухи в сонячні спекотні дні.

Електровентилятори здійснюють повітрообмін і регулюють відповідний клімат у зимовому саду. Причому працюють вони і на витяжку, і на приплив повітря. Механічні вентилятори працюють на приплив, доставляючи свіже повітря над підлогою, чим сприяють посиленню ефекту кондиціонування.

Природна вентиляція зимового саду

У дах найчастіше монтують механізми природної вентиляції — клапани. Відкриття і закриття клапанів відбувається за допомогою термогідравлічного циліндра. Він розташований внизу клапана. Віск, що міститься в циліндрі, стає м’яким і розтікається, коли навколо циліндра повітря досягає заданої температури (цифра температури залежить від виду циліндра і встановлюється залежно від потреби). Розтеклий віск рухає поршень, клапан вентиляції спрацьовує, вентиляція відкривається. При зниженні температури об’єм воску зменшується, пружина в циліндрі тисне на поршень. Відбувається зворотний процес, клапан закривається.

Повітрообмін у середньому досягає 200-300 м3/год. Заміна термогідравлічного циліндра електричним приводом дає змогу керувати клапаном електричним шляхом. Розкриття самого клапана розташовують на різній висоті. У внутрішній стороні можна розташувати сітку з нержавіючої сталі, як захист від комах. Значення температури (при відкритті / при закритті):

16-21°C / 19-14°C;
19-23°C / 21-16°C;
21-25°C / 22-18°C;
25-29°C / 25-23°C.
Способи припливу повітря для вентиляції зимового саду

Система вентиляції в зимовому саду дає змогу контролювати мікроклімат у приміщенні та створювати оптимальні умови для вирощування рослин. Такі матеріали, як скло, пластик, метал зупиняють приплив свіжого повітря ззовні. Це може призвести до надмірної вологості й утворення конденсату в зимовому саду. Крім того, в закритому непровітрюваному заскленому приміщенні в спекотну літню погоду температура може досягати +70 градусів за Цельсієм.

Важливими складовими системи вентиляції є забезпечення припливу свіжого повітря, витяжка відпрацьованого теплого повітря і повітрообмін. Для досягнення оптимального результату в нижній частині стіни роблять припливні отвори, а у верхній — витяжні. Щоб уникнути протягів, ці отвори розміщують у шаховому порядку.

Для створення регульованого повітрообміну в зимовому саду влаштовують повітропровід із повітрозабірниками, розташованими під стелею. У них можна встановити вентилятори. Щоб забезпечити циркуляцію повітря в приміщенні, можна використовувати стаціонарний або переносний вентилятор. Важливо, щоб він був низькошвидкісним і працював безшумно.

Приплив повітря з вулиці по підземній трубі

Раціональний, хоча і трудомісткий спосіб організації припливу повітря. Припливний отвір розташовують у стіні або в підлозі зимового саду. Цей спосіб хороший тим, що, проходячи трубою під землею, холодне повітря трохи нагрівається, а гаряче — охолоджується. Найпростіший спосіб організації припливу повітря — приплив повітря з вулиці (без прокладання труб). У стіні залишають отвір, закриваючи його решіткою. Для посилення припливу повітря іноді ставлять вентилятор.

Приплив повітря з підвального приміщення

Перевага полягає в тому, що температура повітря буде завжди стабільною. У цьому разі потрібні дві вентиляційні труби. Однією повітря з вулиці надходить у підвал, іншою — з підвалу в зимовий сад. Припливний отвір у зимовому саду можна зробити як у стіні, так і в підлозі.

Відео: Опалення та вентиляція зимового саду